Високих літ високий лет!
3 квітня вся Україна відзначає 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…
Його земне життя тривало 77 років, і це були роки творчого неспокою й горіння.
Письменницьке його життя триватиме доти, доки існуватиме українська література. Твори Олеся Гончара Україна читатиме завжди, бо всі вони - про найважливіше, найактуальніше, найболючіше. І разом вони немовби є однією величезною книгою-епопеєю про війну і мир, людину, Україну, український народ. Його твори вийшли за межі суто літератури, вони стали частиною нашого життя.
Голос Олеся Гончара на захист України і її талантів, як найціннішого скарбу, завжди звучав всесильно.
Олесь Гончар був великим українцем, совістю нашої нації, вірним, люблячим сином своєї країни. "Яка ж вона таки прекрасна, наша Україна! Нема, нема на світі другої такої", - писав він у своєму щоденнику 1973 року.
За десять днів до відходу у Вічність - 4 липня 1995 року - відмітив: "Дякую Богові, що дав мені народитися українцем". "Бережіть Україну...", - заповітно прошептав він на останній путі у Вічність.
Заповіді майстра
Собори душ своїх берегти!
Берегти національні святині!
Берегти національну еліту!
Берегти національну мораль!
Берегти гармонію душі і природи!
Берегти національний ідеал краси!
Берегти національну і історичну пам'ять!
Берегти національний оптимізм!
Немає коментарів:
Дописати коментар